.png){kind=link}
Прапор Герцогства Варшавського
Польща — нація, доступна для гри у "Козаки 2: Битва за Європу".
Загальні дані[]
Сектори[]
- Варшава
- Познань
- Краків
Юніти[]
Дописати.
Полководці[]
Граючи за Польщу, гравець може обрати одного із наступних полководців:
Історичний погляд[]
Варшавське герцогство, у польських джерелах Князівство Варшавське (пол. Księstwo Warszawskie; фр. Duché de Varsovie; нім. Herzogtum Warschau; рос. Варшавское герцогство) — колишня польська держава під протекторатом Французької імперії, заснована Наполеоном в 1807 на польських теренах, відданих Королівством Пруссія за Тільзитським мирним договором. Герцогство було в особистій унії з наполеонівським альянсом. Після невдалого вторгнення корсиканця в Росію, герцогство було зайняте прусськими і російськими військами у 1815, край був формально розділений між двома країнами згідно з рішеннями Віденського конгресу.
Утворення герцогства[]
Область герцогства звільнило народне повстання, в 1806. Одне з перших завдань для нового уряду було забезпечення продовольством французької армії у Східній Пруссії.
Варшавське герцогство засноване Наполеоном I в 1807 з польських земель, відданих Королівству Пруссія згідно з Тільзитським миром. Його створення стало можливим завдяки підтримці місцевих республіканців і великій польській діаспорі у Франції, яка відкрито підтримували Наполеона як чоловіка, здібного до відновлення Польської державності після поділів Речі Посполитої наприкінці 18-го століття.
Хоча країна була створена, як васальна держава (і була лише герцогством, замість того, щоб бути королівством), поляки сподівалися, що з часом, нація зможе повернути її колишній статус і колишні кордони.
Новостворена держава була формально незалежним герцогством, в альянсі з Францією, і в особистій унії з Саксонією. Фрідріх Август I був примушений Наполеоном зробити його нове королівство конституційною монархією, з парламентом (Сеймом).
Проте, герцогству ніколи не дозволялося розвиватися як повністю незалежній державі; Правління Фрідріха Августа I було підпорядковане до вимог французьких національних інтересів, які в значній мірі розглядали державу як джерело ресурсів. Найголовнішою особою в герцогстві фактично був французький посол. Герцогство значно відчувало недолік його власного дипломатичного представництва за кордоном.
У 1809, відбулась коротка війна з Австрією. Хоча Разинська битва була виграна, австрійські солдати увійшли у Варшаву, але війська герцогства і французів потім обійшли фланг і захопили Краків, Львів і багато з областей, анексованих Австрією під час поділів Польщі. Згідно з Шонбруннським договором істотно було розширено території герцогства на південь з відновленням колишніх польсько-литовських земель.
Географія і демографія[]
Згідно з Тільзитським договором, герцогство займало терени 2-гої і 3-тьої прусських частин поділів Польщі, за винятком Данцигу, який став Вільним містом Данцигом під Французьким і Саксонським "захистом", і район, довкола Білостоку, який був наданий Росії. Прусська територія була складена з території від колишніх Прусських провінцій Нова Східна Пруссія, Південна Пруссія, Нова Сілезія і Західна Пруссія. Крім того, нова держава отримала область уздовж річки Нотець і Хелмський край.
Герцогство мало площу близько 104,000 км², з населенням приблизно 2,600,000. Велика частина його мешканців була поляками.
Після анексії в 1809 австрійської Галичини і областей навколо Замостя і Кракова, площа герцогства була значно збільшена до 155,000 км², і населення 4,300,000.
Департаменти[]
Герцогство ділилося на декілька департаментів, кожен назвався на честь їх головного міста. Спочатку, їх було шість:
- Departament warszawski
- Departament poznański
- Departament kaliski (Kalisz Department)
- Departament bydgoski
- Departament płocki
- Departament łomżyński
Додаткова територія придбана в 1809 була організована в чотири департаменти:
- Departament krakowski
- Departament lubelski
- Departament radomski
- Departament siedlecki
Військові і економічні вимоги[]
Озброєні сили герцогства були цілком під французьким контролем через його військового міністра, князя Понятковського, який був також Маршалом Франції. Фактично, герцогство було сильно мілітаризоване, оскільки було на кордоні з Пруссією, Австрійською імперією і Росією і було істотним джерелом військ в різних кампаніях Наполеона.
Постійне військо було значним по чисельністю при порівнянні з числом мешканців герцогства. Спочатку, складалось з 45,000 регулярних солдатів (кінноти, і піхоти), його кількість збільшилося до 100,000 в 1810, і під час російсько-французької війни в 1812 його армія нараховувала майже 200,000 солдатів (загальна чисельність населення приблизно 4.3 мільйонів чоловік). Великий вантаж примусового військового вербування, разом з експортом зерна, викликав істотні проблеми для економіки герцогства. Стан ще погіршився, в 1808 коли Французька імперія нав'язала герцогству угоду в Байонні, по якій герцогство брало на себе борги Пруссії перед Францією.
Кінець герцогства[]
Наполеонівська кампанія проти Росії[]
Поляки чекали в 1812, що герцогство отримає статус королівства і протягом Наполеонівської компанії в Росії, мало приєднати звільнені території Великого князівства Литовського, історичного партнера Польщі по Речі Посполитій. Проте, Наполеон не хотів прийняти рішення, яке зв'язало б його руки перед мирним рішенням, що передбачалося, з Росією. Проте він проголосив напад на Росію як Друга польська війна.
Цей мир не було підписано. Наполеонівська Велика армія, у тому числі істотний контингент польських солдат, мав намір поставити Російську імперію на коліна, але його військові амбіції розбила комбінація росіян і жахливий зимовий клімат; небагато повернулося з походу на Москву. Невдала кампанія проти Росії виявилося переломною в успіхах Наполеона.
Після поразки Наполеона на сході, більшість з території Варшавського герцогства перейшли до Росії в січні 1813 під час походу на Францію і його німецьких союзників. Хоча декілька ізольованих фортець протрималось більше року, існування держави прийшло до кінця. Олександр І створив Тимчасову Найвищу Раду Варшавського герцогства, щоб управляти областю через його генералів.
Віденський конгрес, і четвертий поділ[]
Хоча багато європейських держав і екс-правителів було представлено на Віденському конгресі в 1815, ухвалення рішення було в значній мірі в руках головних переможців. Пруссія й Росія, фактично ділили Польщу; Австрія отримала терени згідно з Першим поділом 1772.
Росія вимагала приєднання всіх територій Варшавського герцогства. Отримати всі її надбання від трьох попередніх поділів разом з Білостоком і навколишнім краєм, отриманим в 1807. Зазіханню Росії на всі терени Варшавського герцогства протистояли інші Європейські переможці.
Пруссія отримала знов територію, що її вперше отримала при Першому поділі і яку довелося віддати Варшавському герцогству в 1807. "Велике Князівство Познанське" — частина з території, яку Пруссія завоювала при Другому поділі, її також довелося віддати в 1807. Ця територія мала площу приблизно 29,000 км².
З міста Краків і деяких територій Варшавського герцогства було створено напів-автономне Вільне місто Краків, під "захистом" його трьох потужних сусідів. Площа міста становила 1164 км², мало населення близько 88,000 осіб. Місто врешті решт анексувала Австрія в 1846.
Велика частина колишнього Варшавського герцогства, площею приблизно 128,000 км²., відновилась як "Царство Польське", в особистій унії з Росією. Де-факто російська маріонеткова держава мала окремий статус лише до 1831, коли її фактично анексувала Російська імперія.
| Нації (Козаки 2 і аддона) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||