Гетьман
| |
---|---|
Базова інформація | |
Шкода | 300 |
Здоров'я | 450 |
Вартість | Золото: 175; Їжа: 150. |
Утримання | Золото (сел. в шахті/1000 од): 625 |
К-сть очок | 0.50 |
Наймається? | Ні |
- «Кавалерист, озброєний шаблею. Ефективний як проти піхоти, так і проти кавалерії. Дуже високі показники атаки і захисту. Висока вартість і низька швидкість побудови.»
- ~ Внутрішньоігрова енциклопедія
- ~ Внутрішньоігрова енциклопедія
Загальні дані[]
Гетьмани — важка кавалерія України, дуже сильні вояки, що зможуть навіть невеликою кількістю змінити хід битви на вашу користь. Не бояться ні піхоти, ні кінноти (але артилерія шинкує гетьманів, як капусту) ці воїни створені для проривання оборони супротивника, створення в його шеренгах дій і для битви безпосередньо на передовій. Як і реєстровці, гетьмани не годяться для розвідки, диверсій чи блискавичних нальотів, але вони чудово стримають ворога і дадуть змогу вашим сердюкам і гарматам винищити військо супротивника.
Швидкість пересування у гетьманів невисока, коштують і тренуються вони багато, але це все компенсується їхньою силою. Сила їхнього удару в 25 разів більша за силу удару січовика, тож ці воїни просто природжені машини-вбивці. Не мають стрілецької зброї, тож ліпше тримати їх подалі від армії супротивника, якщо в нього є стрільці. Спочатку варто зблизити ваші війська, побити ворога січовими козаками, а вже після цього випускати наперед гетьманів та реєстровців. Позаду, звісно, має бути підтримка артилерії і стрільців.
Не можна найняти, як найманця. Проте гетьмани споживають золото, а якщо воно закінчується - не можуть воювати. Тож завжди стежте за своїм рівнем золота, якщо маєте загони гетьманів.
Історичний погляд[]
Гетьман (від нім. Hauptmann, польськ. hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове.
Походження[]
Назва «гетьман» походить з Чехії, з часів повстань таборитів і гуситів (XV ст.), можливо від германського «гауптман» (ватажок) чи турського «отаман». Вперше гетьманом тут називають відомого воєначальника Івана (Яна) Жижку.
Після адміністративної реформи 2000 року, що поділила Чеську Республіку на краї, гетьманом стали називати главу краю (чеськ. Krajský hejtman).
Польща і Литва[]
З 2-ї пол. XV століття — командувач збройних сил. Початково гетьман призначався королем лише на час воєнних дій, надалі — з 1503 р. посада гетьмана великого коронного (гетьмана великого королівського), згодом гетьмана великого литовського, стала постійною, а з 1581 р. — довічною. З 1527 р. гетьмани вважалися найвищими військовими керівниками. Їхніми помічниками були гетьмани (відповідно коронний та литовський) польні («польові» — як військова посада це приблизно відповідало посаді Field Marshal, фельдмаршал), що займалися, зокрема, організацією постачання війська, розвідкою, керували найманими військами тощо. Вперше ця посада з'явилася у Польщі у 1539 р., у Великому князівстві Литовському дещо пізніше. Слід зауважити, що посади гетьмана у Польському королівстві і Великому Князівстві Литовському зазвичай віддавалися представникам впливових князівських родин, у князівстві Литовському — часто нащадкам Рюриковичів і Гедиміновичів, Острозьким, Вишневецьким (з роду яких козацький воєначальник Дмитро Вишневецький), Кішкам (з роду яких козацький полководець Самійло Кішка), Ходкевичам та ін.
В Україні[]
Після Люблінської унії для управління регіонами новостворенної Речі Посполитої були засновані три рівнозначні посади гетьманів: коронного польського, литовського та руського (українського). Вони мали права королівських намісників та верховних воєначальників. На утримання українського коронного гетьмана йому виділялось місто Черкаси.
Після утворення 1572 р. українського реєстрового козацького війська (Війська Запорозького Низового) уряд Польсько-Литовської держави козацьким ватажкам надавав звання «старший його Королівської Милості Війська Запорозького». Першим очільником козацтва котрому офіційно було надано титул гетьмана став Богдан Хмельницький. Однак козацькі керівники продовжували вживання титулу гетьмана (К. Косинський, С. Наливайко, Т. Федорович). Повноваження старшини реєстрового козацтва були суттєво обмежені урядом Речі Посполитої, а часто ця посада взагалі скасовувалась. Так, придушення козацько-селянських повстань 1637–1638 рр. замість старшого було призначено урядового комісара.
Внаслідок відновлення після Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. української держави гетьман став її головою. В його руках була зосереджена вся повнота виконавчої, законодавчої та судової влади, він здійснював зв'язки України з іноземними державами, мав значний вплив на церковні справи. Гетьманські укази — універсали, які були обов'язковими для всього населення. Ознаками влади гетьмана були бунчук та булава.
Після Переяславської ради 1654 р. і укладення Березневих статей 1654 р. з Московією розпочалося обмеження повноважень гетьмана. Його формально обирали на генеральній військовій раді на невизначений термін за погодженням із царським урядом.
У XVIII ст. новообраний гетьман затверджувався в Москві чи Петербурзі й укладав з Росією спеціальний договір (статті).
Гетьман очолював уряд України — генеральну старшину, що разом з полковниками утворювала старшинську раду, яка мала значний вплив на державні справи. Посада гетьмана на Лівобережній Україні існувала до 1764 р. (з перервами у 1722–1727 та 1734–1750 рр.). Резиденція його послідовно знаходилась у м. Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів. Частина гетьманів була обрана козацькою старшиною, а інші призначалися (польським королем, російським царем, деякі — іншими гетьманами як тимчасовий керівник певної території) — так звані наказні гетьмани.
З 1663 до 1681 р. посада гетьмана існувала також на Правобережній Україні (П. Тетеря, П. Дорошенко, Ю. Хмельницький, М. Ханенко), 1710–1742 рр. гетьманом України в еміграції був Пилип Орлик.
Упродовж квітня — грудня 1918 р. на чолі Української держави стояв Павло Скоропадський, який мав титул гетьмана.
Юніти із Козаки: Останній довід королів | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
|
Юніти із Козаки: Знову війна | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
|
Інші юніти | |
---|---|
Найманці | Рундашир • Гренадер • Піхотинець • Лучник • Січовий козак • Драгун 18 ст. |
Оригінальні юніти | Обоз • Скамповей • Прапороносець • Купець • Молдаванин • Генерал • Яхта • Stefan Hertrich |